Як схуднути, якщо працюєш в IT і виховуєш трьох дітей? Історія Андрія Титаря

Прекрасна дружина і троє дітей. Цікава робота в IT-сфері. Активний відпочинок і зустрічі з друзями. Здавалося, у Андрія Титаря цікаве життя, як у кіно. Але сам він не був задоволений. Розчаровано дивився на себе в дзеркало. Насилу підбирав одяг. Відчував себе млявим. Дещо в його насиченому житті було зайвим. Кілограми, які заважали по-справжньому отримувати задоволення від життя.

Андрій спробував різні види спорту, бойові мистецтва, розпочинав і кидав. А потім зламав руку, і все змінилося. Як перелом привів нашого героя до змін? Як тримати себе у формі, якщо ти багатодітний батько й IT-фахівець із щільним робочим графіком? Андрій розповів нам свою історію.

Перелом до змін

У спорті у мене були проблеми з починаннями. Я розпочинав, міг місяць займатися чимось. Але завжди з’являлись якісь сімейні турботи, проблеми по роботі, ще тисяча причин. Запал закінчувався, і я все кидав.

Я багато всього перепробував: і йогу, і спорт, і бойові мистецтва. Але ніде не затримувався надовго. І ось одного разу, катаючись на вейвборді, я зламав руку. І вийшло так, що цей перелом підштовхнув мене до змін.

Лікар сказав мені освоювати калістеніку, щоби відновитися після перелому. Калістеніка — це робота з власною вагою. Спочатку я робив віджимання від стіни, потім інші вправи. Захопився цим напрямком, дивився західних блогерів. Намагався робити, як вони, читав книги по фізичному розвитку. Мене це зацікавило, оскільки мені цікаво все інноваційне.

Але з часом я зрозумів, що мені потрібно щось більш серйозне, потрібна підтримка. І тоді я прийшов у фітнес-студію hiitworks.

Відкриття свого тіла

Я почав з фітнес-тестування з тренером Іларіоном Єнтіним, і багато нового дізнався про себе. Наприклад, я виявився лівшею, хоча завжди писав правою рукою. З’ясувалося, що весь баланс тіла у мене на лівій стороні. І ми з часом вирівнювали баланс за допомогою вправ.

Незважаючи на те, що я раніше займався вдома, з’ясувалося, що я зовсім не вмію присідати. Я присів один раз, а тренер каже мені: «Так ти вб’єш коліна». І я вчився присідати по-новому: щоби коліна не випирали, щоби спина була рівна. Спочатку взагалі не розумів, як це, упирався в стінку. Але поступово міняв мислення. Тренер допомагав мені зрозуміти фізику вправ, як працює моє тіло, яке навантаження мені потрібне.

Від гри до результату

Мета моя була схуднути. Ми її відразу визначили, і я вибрав індивідуальну програму під контролем тренера. Вона була схожа на комп’ютерну гру. Як у грі я спочатку сробував базовий рівень, потім удосконалював техніку і відкривав наступний рівень. Тренер підтримував, «мотивашки» мені надсилав у повідомленнях. Командна робота з ним допомагала не здаватися. Ми разом йшли до мети, про яку домовилися.

Кожна зустріч із тренером, кожне зважування мене мотивувало. Коли ти стоїш на вагах і розумієш, що схуд на пару кілограмів. І ти відчуваєш себе легше і краще. Хочеться йти до кінця.

Як все встигнути?

Не можу сказати, що мені було легко вбудувати тренування у свій графік одразу. Але мені допомагала дружина. У нас троє дітей. І крім роботи, у мене багато обов’язків по дому. Ми з дружиною домовилися, що поки я на програмі, будемо укладати дітей спати по черзі. Наприклад, в понеділок укладав я, у вівторок — дружина, а я йшов на тренування. І мені це дуже допомагало. Я знав, що є кому доглянути за дітьми, і я можу ні про що не турбуватися, а повністю зосередитися на занятті.

Іноді на персональні заняття я ходив в обід і потім працював понаднормово. Іноді встигав уранці. Відвіз дітей в садок і в школу на 8:30, потім біжу на тренування, і о 10:30 я вже на роботі. Загалом, впевнився, що коли є мета і бажання, час завжди можна знайти.

Куди бігти від печива?

Із харчуванням було складніше. Я звик, що на всю сім’ю готувала дружина. Але готувати для мене їжу окремо у неї не було можливості. І я почав готувати сам. Потрібно було встати раніше, приготувати собі, дітям, а ще приготувати їжу, яку я зможу взяти з собою на роботу.

Я звик на роботі харчуватися в столовках і кафешках. А зараз мені потрібно було перейти на власне харчування. Важко було, коли забував взяти з собою їжу і потрібно було знайти, що поїсти. І тоді я переконався, наскільки навколо все завалено шкідливим непотребом — усе навколо копчене, смажене, солодке. Неможливо нормальну їжу знайти.

А ще особливість роботи IT-шників — це те, що весь офіс заваленим різними «плюшками-печеньками». У нас в офісі прямо цілі ящики цього добра лежать. Вони у відкритому доступі, і для багатьох звично перебиватися печивом замість обіду. І я так само робив. А потім просто втік від цього.

Спочатку бачив, що хтось їсть, і рука теж тягнулася. Але я налаштовував себе, що це погано і шкідливо. Нагадував собі, що там тільки цукор, жири і нічого корисного. Я з’їм зараз незрозуміло що, а потім буду відчувати себе незрозуміло як — млявим і втомленим. А тепер навіть і не хочеться ніяких солодощів на роботі.

Зупинитися, щоби не зупинятися

Я міняв харчування, регулярно тренувався три тижні, і раптом зрозумів, що більше не хочу йти на тренування. Моя свідомість розуміла, що зараз знову доведеться «фігачіти» і ніби говорила мені: «Ні, чувак, не ходи туди. Буде жорстко ». Я відчув просто фізичне відторгнення від навантаження. Я розповів про це тренеру, і в цей момент він не змушував мене продовжувати. Він сказав: «Відпочинь трохи, наберися сил, і тоді повернешся назад. Якщо ти не готовий йти на тренування — не йди. Відчуй, коли будеш готовий».

Я зробив невелику перерву для відновлення. І це мені дуже допомогло. Все сталося, як казав тренер. Я трохи відпочив, із задоволенням повернувся, і все пішло з новою силою. І я дійшов до кінця, закінчив усі 3 місяці програми.

Що змінилося?

Тренування і їжа

Зараз я регулярно займаюся на групових тренуваннях. Розумію, як працює моє тіло, що йому потрібно. Мені подобається опрацьовувати м’язи з усіх боків, пробувати нові тренування, і відчувати ефект. Це неймовірний азарт і підйом енергії.

Я повністю змінив харчування. Виключив цукор, смажене і інші незрозумілі речі. Їм варене м’ясо, салати, овочі, фрукти. І мені це подобається. Я можу з’їсти шматок пирога на день народження, випити келих вина з дружиною, але більше мені не хочеться. У мене вага в нормі, я можу контролювати себе і відчуваю себе відмінно.

Продуктивність

Продуктивність зросла втричі. Раніше мені не вистачало часу. Я міг зависнути у Facebook зайвий раз. Ніби намагався попрацювати, брався за роботу, а вона не виходила. День за роботою провів, а нічого не зробив. Зараз такої проблеми немає. Розум досить гострий, і я можу розглянути проблему з різних сторін. Знайти рішення у той же день. У мене більше часу залишається на сім’ю, тому що я можу думати вдома про дім, а на роботі про роботу. Я відчуваю реальний приплив енергії.

Сім’я

Діти відразу помітили, який тато сильний став. Мене підбадьорює, що я можу бути прикладом для своїх дітей. Дружині теж все подобається. Мені не видно, а вона всі зміни помічає, і це дуже приємно.

Я граю з дітьми на майданчику, бігаю з ними і не відчуваю дискомфорту або втоми. Легко піднімаю їх на руки. Хоча зараз же діти стали важчими, ніж раніше, а мені піднімати їх тепер легше, тому що я став сильнішим.

Самопочуття

Я почуваюся набагато краще. Із домашніми турботами справляюся швидше, без проблем, без напрягів.

Штани, в які я два роки не міг влізти, тепер легко надягаю і ще залишається зазор. Живіт більше не заважає. І в цілому, стало набагато простіше вибирати одяг, і я перестав бути незадоволений собою.

Невдоволення дуже сильно заважало, насправді. Зараз я розумію, що це моральний момент, який впливає на все життя. Коли ти дивишся на себе у дзеркало, і ти незадоволений, то це дуже сильно відбивається на твоїй поведінці, на продуктивності. Коли ти задоволений, то відчуваєш себе впевненіше, можеш досягати більшого, отримувати більше задоволення від життя.

Наприклад, раніше я ледве підтягувався, максимум два рази. Зараз я підтягуюся без легко і вже думаю про спорт. Хочу вибрати для себе новий напрямок на літо — теніс або велосипед. І тепер я можу бути впевнений, що впораюся.

А чого хочете досягти ви?

Я переконаний, що кінцевий результат залежить від того, яку мету ти собі поставив на початку. Наша перша розмова із тренером Іларіоном була про те, чого я хочу, яка моя мета. Я зрозумів, що хочу схуднути, і тренер мені допоміг. Коли ти визначився, то є всі інструменти: тренування, здорова їжа, підтримка тренера.

Краще починати з тренером. Він допоможе поставити техніку, увійти в ритм, покаже всі нюанси, проведе через усі труднощі. А починати самому — це як самому прийти в магазин вибирати телевізор. Коли ти ніби розумієш, що повинен робити телевізор, але поняття не маєш про нюанси і можливості різних моделей, коли навіть до кінця не знаєш, що саме шукаєш. Ось те ж саме і з тренуваннями. Тільки мова вже йде не про телевізор, а про твоє здоров’я.

Але крім тренера, важливу роль відіграє розуміння, навіщо тобі це потрібно, чого ти хочеш досягти. Якщо ти не знаєш для чого, то напевно, по-чесному тобі це поки і не потрібно. Важливо визначитися, чого ти хочеш. Від того, як ти визначиш свою мету, і буде залежати твій результат.